Стійкість хвороботворних мікроорганізмів до антибіотиків (антибіотикорезистентність) є однією з головних проблем у сучасній медицині. Вважаю, що про неї варто знати більше.
Усі ми хворіємо, чи не так? І ось коли часу або можливості звернутися до лікаря немає, а хвороба все не відступає, до чого зазвичай тягнеться рука? Звісно, до антибіотиків. Так, після їх прийому стає краще. Але ви впевнені, що правильно використали ліки? І чи ваш вибір компетентний?
Сьогодні антибіотики приймають усі: від малого до великого. І ми думаємо, що так і треба. Але ж ні! Якщо антибіотики вам виписав не лікар, а ви самі, найімовірніше, наслідки будуть поганими.
То все ж: чому виникає стійкість до антибіотиків? Варто зазначити, що антибіотики використовують для лікування та профілактики бактеріальних інфекційних захворювань. А сама стійкість до антибіотиків виникає тоді, коли через «лікування» мікроорганізми змінюються: бактерії стають нечутливими до дії препарату. Важлива деталь: антибіотикорезистентність розвивається саме в бактерії, а не в організмі людини. Хвороби, викликані такими нечутливими бактеріями, лікувати значно важче, ніж спричинені звичайними, «чутливими» мікроорганізмами.
Причини виникнення стійкості до антибіотиків можуть бути різні:
їхнє надмірне використання;
недотримання курсу лікування;
занадто активне застосування у тваринництві або рибництві;
недотримання санітарних умов;
недотримання гігієни;
відсутність нових антибіотиків.
Через неконтрольований прийом антибіотиків стійкість мікроорганізмів до препаратів виросла в рази. Ті ліки, які допомогли нам сьогодні, завтра вже будуть не дієвими. Про це попереджав ще Александр Флемінг, учений-винахідник першого антибіотика – пеніциліну. «Лікар, який бездумно призначає пеніцилін, стане відповідальним за смерть пацієнта через те, що в його організмі розвинеться стійкість до цього препарату, – писав він у New York Times. – Я сподіваюся, що лихо можна попередити».
Пророчі слова! У Сполучених Штатах щороку принаймні у двох мільйонів людей діагностують стійкість до антибіотиків. А понад 20 тисяч цих хворих помирає. І це ще не все. Учені й лікарі виявили мікробактерії туберкульозу, стійкі до антибіотиків! Мікроорганізми, які спричиняють статеві захворювання, теж «навчилися» не реагувати на антибіотики, і через це виникають серйозні труднощі, наприклад, у лікуванні гонореї.
Вражаюче, так? Цього б не трапилось, якби самолікування антибіотиками не набуло такого розмаху.
І все ж, що можна зробити в такій ситуації? Перше й найголовніше правило: застосовувати антибіотики лише за необхідності.
Другий, і не менш важливий, принцип: читати інструкції. Антибіотики діють лише проти бактерій, у той час як інфекції верхніх дихальних шляхів – застуда та грип – викликані вірусом. Тобто в другому випадку антибіотики не треба застосовувати.
Третє – консультуватися з лікарем, а не «ґуґлити» собі діагноз і, відповідно, лікування.
Четверте – слухати рекомендації лікаря та проходити курс лікування не довше, ніж назначено.
Важливо знати, що антибіотики мають широке застосування в сільському господарстві, зокрема у тваринництві. Але як і людям, тваринам треба призначати антибіотики для лікування тільки бактеріальних захворювань. Тому Всесвітня організація охорони здоров’я закликала займатися профілактикою інфекцій у тварин: вакцинувати їх і покращувати санітарні умови в сільських господарствах.
Так, учені постійно займаються розробкою нових антибіотиків, методів боротьби з антибіотикорезистентністю. Але чи можемо ми бути впевненими в тому, що нові ліки не будуть приречені на участь своїх попередників?
У цій гонці за суперздоров’я ми не переможемо, але головне, щоб і не програли.
Віта Загорулько,
фельдшер з медицини невідкладних станів
Роменської станції Е(Ш)МД

44 переглядів