В Україні традиційно кінець літа та осінь – сезон масового збирання дикорослих грибів. З початком грибного сезону серед населення України починають реєструватися випадки отруєння грибами. Збирання дикорослих грибів є традицією підвищеного ризику, оскільки внаслідок урбанізації значна частина населення втратила навички збирання грибів, але зберегла звичку їх вживання. Особливо це стосується населення великих міст і жителів степової та, частково, лісо-степової зон України.

  Певне значення також має погіршення екології, що зумовлює наявність у грибах підвищеного вмісту токсичних елементів, пестицидів, а в північних регіонах – і радіонуклідів. Усе це призводить до постійних отруєнь грибами, кількість яких коливається від кількох сотень до кількох тисяч на рік і становить значну, іноді смертельну небезпеку для життя і здоров’я людини.

 До отруєнь різного ступеню важкості може призвести вживання як отруйних, так і умовно-їстівних і навіть їстівних грибів, що виросли в місцях, забруднених важкими металами, пестицидами та іншими токсинами. Більшість отруєнь спричинені вживанням пластинчастих  отруйних грибів (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки, дощовики), що помилково сприймаються як їстівні, і умовно-їстівних грибів (сморчки, чорнильний гриб), внаслідок невмілої або неправильної кулінарної обробки.

  За характером дії отруйні гриби можна поділити на 4 групи: гастроентеротропні, нейротропні, гепато-нефротропні, психотропні. Останні, представлені родиною псілоцибе, не мають суттєвого значення у структурі отруєнь грибами в Україні. Деякі гриби родини аманіта, такі, як мухомор червоний, належать до нейротропних, і їм  теж притаманна психотропна дія. Отруєння грибами першої групи спричинене вживанням таких грибів, як рядовка отруйна, опеньок несправжній сірчано-жовтий і цегляно-червоний, печериця жовтошкіра і печериця темно-лускувата, ентолома сіра отруйна.

  Токсична дія цих грибів зумовлена наявністю в них речовин, що чинять місцеву подразнювальну дію на слизову оболонку травного тракту (люридинова кислота), резорбтивної дії не спостерігається. Після вживання грибів першої групи, через короткий проміжок часу (від 20 хвилин до 20 годин) у постраждалих з’являються: нудота, дискомфорт у животі, блювання, пронос. У середньому ці симптоми тривають 1-2 доби, іноді призводять до розвитку водно-електролітних порушень різного ступеню важкості. Загалом прогноз сприятливий. Летальні випадки бувають зумовлені похилим чи дитячим віком пацієнта, вагітністю, перенесеними тяжкими хворобами печінки, нирок і серця.

  До другої групи грибів (нейротропних) належать: мухомор червоний і пантерний, волоконниця Патуйара і смугаста, говорушка білувата. Ці гриби містять такі речовини, як мускарин, мускаридин, мусцимол, іботенова кислота, які викликають галюцинації, порушення серцевої діяльності. Симптоми отруєння виникають швидко (від 30 хвилин до 2-х годин від моменту вживання) і залежать від того, яка речовина переважає в їх складі. Якщо це мускарин, то у хворого буде спостерігатись холінергічний синдром: міоз, слинотеча, бронхорея і бронхоспазм, нападоподібний біль у животі, нудота, блювання, пронос.

  При вживанні грибів, що містять мускаридин, превалює холінолітичний (атропіноподібний) синдром, що характеризується мідріазом, сухістю слизових і шкірних покривів, порушенням свідомості, маренням, галюцинаціями, іноді судомами.

  Наслідки вживання грибів нейротропної дії непередбачувані – як одужання, так і смерть настають досить швидко: одужання на 2-3 день від початку захворювання, смерть – через кілька годин від моменту вживання, або через 2 доби і переважно зумовлені токсичним впливом на судинні центри стовбура головного мозку. Найбільш отруйними грибами з цієї групи є волоконниця Потуйара і говорушка білувата.

  До третьої групи належать гриби, в яких виявлені отруйні речовини цитотоксичного типу дії, такі, як фалотоксини та аманітотоксини. Гриби цієї групи є найбільш небезпечними, більшість із них викликають смертельні отруєння. Представниками грибів третьої групи є: бліда поганка (зелена, біла, жовта), строчок звичайний, павутинник помаранчево-червоний, лепіота коричнево-червоніюча. За даними різних авторів, при отруєнні блідою поганкою летальність становить 60%-85% у хворих, які звернулись за медичною допомогою на 2-3 добу і 15%-30%–  при своєчасному зверненні та  адекватній допомозі.

 Латентний період при отруєнні цими грибами коливається від 6-12 годин для блідої поганки, до 14 діб – для павутинника помаранчево-червоного, клінічні симптоми починаються раптово, через 6-16 годин, іноді на другу добу після вживання блідої поганки і являють собою картину гастроентероколіту: нудота, блювання, дискомфорт у животі, профузний пронос із тенезмами і домішками слизу та крові. Частота дефікацій при цьому може бути від декількох разів на добу, до випорожнень через кожні 10-15 хвилин. Такі хворі втрачають до 4 літрів рідини за добу, і це призводить до важких водно-електролітних порушень. До 3-4 доби прояви гастроентериту слабшають, і настає латентний період, що триває 1-2 доби. Стан пацієнта дещо покращується, але зберігається слабкість, спрага. У хворого збільшується печінка, зростає рівень трансаміназ (АлТ і АсТ ). Ці ознаки свідчать про початок гепато-нефротоксичного періоду, що починається з 4-5 доби і може тривати 2-3 тижні. При цьому може спостерігатись порушення свідомості (печінкова енцефалопатія), жовтяниця, явища геморагічного діатезу, оліго-онурія. Порушення функції нирок різного ступеню важкості спостерігається у всіх хворих при отруєнні блідою поганкою, але ниркова недостатність розвивається у середньому в 20-25% випадків.

  Цитотоксична дія токсинів блідої поганки спричиняє значне руйнування майже усіх органів і тканин: печінки, нирок, кишківника, серця, наднирників, що у важких випадках призводить до смерті пацієнта.

  Щоб уникнути отруєння дикорослими грибами, слід пам’ятати: 

1. Найкраще відмовитись від вживання дикорослих грибів, а споживати штучно вирощені печериці, купуючи їх у магазинах.

2. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

3. Під час збирання грибів у лісі ніколи не беріть таких, яких не знаєте, остерігайтесь пластинчастих грибів, не збирайте старих, перезрілих і дуже молодих грибів, із нечітко вираженими морфологічними ознаками, а також грибів, що ростуть поблизу автошляхів чи на радіаційно забруднених територіях. Не вживайте сирих грибів!

  Перед приготуванням страв із грибів ретельно їх перевірте, почистіть, промийте і тричі відваріть по 15-30 хвилин у підсоленій воді, щоразу зливаючи відвар.

  Готові страви з грибів зберігайте в емальованому посуді, на холоді, не більше 24 годин. Не давайте грибів дітям, вагітним, людям похилого віку.

Ніколи не застосовуйте «домашні» методи визначення отруйності грибів за допомогою цибулини або срібних ложок. Окрім помилкових результатів, вони нічого не дають.

Якщо ж все таки трапилась біда, і після вживання грибів ви почуваєтесь погано, перше, що треба зробити, – це промити шлунок великою кількістю рідини (2-3 л) і більше, з додаванням солі або марганцевокислого калію. Промити шлунок потрібно всім, хто вживав гриби, навіть якщо вони почуваються добре. Після промивання шлунку необхідно прийняти сорбент (активоване вугілля 50 г ). Бажано зробити очисну клізму. І обов’язково необхідно викликати бригаду «швидкої допомоги», навіть незважаючи на можливе тимчасове полегшення вашого стану. Ніякого самолікування! Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.

 Отже, будьмо уважними й обережними, дбайливо і з любов’ю оберігаймо прекрасну і неповторну природу нашої країни, і вона віддячить нам щедрими дарами, а похід до лісу принесе тільки користь, душевний спокій і радість від спілкування з прекрасним.

Валентина Любченко,

лікар вищої категорії 

Сумської станції екстреної

(швидкої) медичної допомоги

453 переглядів