Приводом для поїздки керівництва Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до Конотопської станції Е(Ш)МД стало відео, викладене в Інтернеті під промовистими заголовками: «SOS Конотопську станцію!», «Швидка допомога Конотопа потребує допомоги!». 

У просторій актовій залі Конотопської ЦРЛ, яка люб’язно надала своє приміщення екстреній службі, був аншлаг: зрозуміло, що присутніх хвилювали проблеми в роботі станції. Водночас відчувалось й інше: між рядами бігали активісти, які давали вказівки, кому й що слід говорити. Атмосфера була ніби наповнена аурою негативізму, що згодом і підтвердилося під час зборів трудового колективу. 

Директор Центру Анатолій Александренко намагався проаналізувати роботу Конотопської станції у розрізі діяльності закладу, наводив порівняльні цифри, розповідав, які труднощі вдалось подолати, аби вирішити ті чи інші питання. Проте частина учасників зборів не дуже прислухались до його слів, оскільки заздалегідь не були налаштовані на конструктив, їхні емоції вихлюпувались через край. Деякі працівники станції та запрошені депутати Конотопської міської ради своїми репліками дозволяли безтактність і навіть відверте хамство. Якщо вони чули критичні зауваження на свою адресу, починали перебивати виступаючих, ображати їх, вигукувати, що їм це нецікаво слухати. Словом, вони чули тільки себе.

Анатолій Васильович детально зупинився на проблемі забезпечення пальним. Він пояснив, що Центр, як й інші заклади, став заручником недосконалого законодавства стосовно проведення тендерних процедур. Відповідно до них, заклад повинен обирати того постачальника, який пропонує найнижчі ціни на пальне, при цьому його якість, на жаль, не відповідає ГОСТам. З цього приводу були підготовлені листи на адресу голови облдержадміністрації, начальника СБУ, народних депутатів від Сумської області. А.В. Александренко двічі зустрічався з народним депутатом Олегом Медуницею з пропозицією внести зміни до законів про тендерні закупівлі. Але проблема поки що залишається не вирішеною.

Упродовж двох останніх років у Сумському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф було проведено значну роботу щодо залучення депутатських коштів на придбання чи пошиття спецодягу для працівників екстреної служби. Депутати більшості районів із розумінням відгукнулися на прохання адміністрації Центру і виділили певні кошти для вирішення цієї проблеми. Так, завдяки допомозі депутатів у Сумах було створено швейний цех, в якому за півроку було пошито 90 костюмів, приблизно таку ж кількість планується пошити до кінця року. Завдяки роботі власного міні-цеху вдалося добитися здешевлення продукції майже на 50%.

Проте конотопські депутати не відреагували на листи від керівництва Центру, тому екстрена допомога району не забезпечена спеціальним зручним одягом для роботи. 

Багато порушених питань були, справді, справедливими: велике навантаження на бригади, більшість із яких – фельдшерські; відсутність пунктів невідкладної допомоги; проблеми з кадрами та з пальним… Проте вирішувати такі питання варто вдумливо, виходячи з реальності, з прагненням розібратися й допомогти, а не просто шуміти заради піару. 

Не можна також забувати про те, що Центр – це не приватний, а державний заклад (Конотопська станція – його структурний підрозділ) з обмеженим фінансуванням. На жаль, Центр не отримує коштів на ремонт приміщень, автомобілів, придбання спецодягу, стимулювання молодих спеціалістів-медиків тощо. Допомогти вирішити ці актуальні питання могли б і народні обранці та організатори відеозйомки. Але склалося враження, що вони цим навіть не переймались. Погаласувати, виставити ефектне «кіно», здобути політичні дивіденди – ось їхні пріоритети. Варто також зазначити, що питання оцінки роботи керівництва Центру – це прерогатива управління охорони здоров’я, обласної влади, Міністерства охорони здоров’я, а не громадських активістів, які про це майже нічого не знають.

Народна мудрість про те, як добре видно пилинку в чужому оці та зовсім непомітно колоди у своєму, в значній мірі характеризує саме Конотопську станцію. Її окремі працівники про чужі недоробки готові бити в усі дзвони, а що стосується власних, то  не тільки не помічають, а й навіть звинувачують інших в упередженому ставленні до себе, любих. Так це сталося, скажімо, з атестацією медичних працівників станції (один з них відмовився підтверджувати першу категорію, інший – через свої вкрай погані знання відповідей на всі питання замість вищої категорії отримав першу). Таке ганебне явище сталось вперше в історії Центру, члени комісії були просто шоковані вкрай низьким рівнем знань представників Конотопа. 

Мимоволі виникає питання: чи не через такі «глибокі» знання та навички велика Конотопська станція в минулому році відмовилася (чи побоялася?) брати участь Регіональному конкурсі «Сумські медичні ралі», виставивши на змагання свій структурний підрозділ – Кролевецьку підстанцію?

Проте чули б ви, як заповзято захищали своїх колег учасники зборів: «Нас необ’єктивно оцінювали, спеціально «завалили!». Отож для того, аби в майбутньому ніхто нікого «не валив», збори прийняли рішення: клопотати перед управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації про проведення атестацій для представників Конотопської станції саме на управлінській комісії. Як кажуть, вам і прапор у руки!

Заступник директора з медичної роботи Максим Новіков навів приклади низького професіоналізму деяких медичних працівників з Конотопа. Приміром, показник «Смертність у присутності бригади» на Конотопській станції у 2-2,5 рази вищий, ніж в інших структурних підрозділах Центру. Ці питання неодноразово розглядалися на медичних радах і на оперативних нарадах при директорові. Проте помітних позитивних зрушень на цій станції так і не відбулось.

Обурює й той факт, що конотопчани ігнорують впровадження у своїй роботі новітніх технологій. Як відомо, у Центрі з лютого запрацював діагностичний телеметричний кабінет на базі телеметричного кардіологічного комплексу «Юнет і сучасних електрокардіографів «Юкард-100» для забезпечення віддаленої висококваліфікованої ЕКГ-діагностики. Міська та районна влада виділили кошти на придбання 9 електрокардіографів. Здавалось би, медики отримали реальну можливість допомогти своїм землякам-«сердечникам». І якщо загалом у Центрі за цей період кількість виявлених випадків захворювання на гострий інфаркт міокарда збільшилася на 40%, то в Конотопі результати… нульові. І лише після цих бурхливих зборів, коли на станції почали реально користуватися електрокардіографами, вже за минулі вихідні було виявлено 2 випадки цієї тяжкої хвороби. Чи варто говорити про те, скількох своїх земляків працівники «швидкої» Конотопа змогли б врятувати за півроку?!

Максим Володимирович наводив й інші приклади, які не найкращим чином характеризують конотопських медиків. І коли депутати взялися їх захищати, він резонно запитав: «А ви особисто хотіли б, щоб такий медик приїхав лікувати вашу маму, дитину чи іншу близьку людину?» Випадково чи ні, але після цих слів депутатка, посилаючись на зайнятість, швидко залишила залу… 

Але, попри емоції та взаємні образи, підвищувати кваліфікацію конотопських медпрацівників обов’язково необхідно. Тому найближчим часом до Конотопа приїдуть заступник директора з оперативної роботи, медицини катастроф та цивільного захисту населення Ольга Калініченко, яка проведе навчання щодо сортування поранених та надання допомоги при надзвичайних ситуаціях  з великою кількістю потерпілих, а також завідувач навчально-тренувального відділу Світлана Березовська, яка проведе заняття з надання допомоги при серцево-легеневій недостатності, наданні первинної та вторинної допомоги при політравмах тощо.

Патріотично налаштованим захисникам конотопчан було, вочевидь, неприємно слухати інформацію про те, як представники станції пасуть задніх, якщо не сказати більше – ігнорують участь у благородних спільних акціях «Від серця до серця» та зі збору коштів на лікування колег – учасників АТО.

Так само дивною видається і позиція «борця за справедливість» Олександра Іващенка. Здається, немає такої  інстанції, до якої б Олександр Петрович  не написав скарги про недоліки в роботі станції та Центру. Активним він був і під час згаданих зборів. Однак, коли директор Центру запропонував йому стати виконувачем обов’язки головного фельдшера станції, він почав відмовлятися. Чому б, коли постійно когось критикуєш, коли знаєш, як слід робити, самому не взятися за справу й не показати приклад іншим? Так ні ж! У зв’язку з цим Олександр Петрович дуже нагадує сварливу свекруху: «Сама не знаю, як, але не так!»

Запрошений на збори головний лікар Конотопської центральної районної лікарні Володимир Носач звернув увагу на те, що всі озвучені проблеми були актуальними для Конотопської станції ще в 2005-2006 роках, коли вона як структурний підрозділ входила до складу ЦРЛ. 

Відтоді минуло більше десятка років, а такі протестні настрої («А Баба-яга проти!») панують на Конотопській станції до цього часу. До того ж характерні вони лише для цього округу. Не можна не згадати про те, що до Конотопської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги неодноразово приїжджали директор Центру та його профільні заступники, які зустрічалися з колективом, обговорювали проблеми та спільно шукали шляхи їх вирішення. Проте бажаних змін як у плані організації лікувального процесу, так і щодо зміцнення виконавської дисципліни, не відбувалось, навіть навпаки: надалі почастішали неадекватні реакції на конструктивні пропозиції, посилився новий потік скарг у різні інстанції. При цьому скаржники не звертали увагу на докази адміністрації закладу, не враховували фінансові можливості Центру. Водночас ігнорувались будь-які критичні зауваження та рекомендації. 

Тож, можливо, вже пора переходити від криків і звинувачень до щоденної копіткої праці, адже за показниками лікувально-діагностичного процесу та організаційних питань Конотопська станція Е(Ш)МД виглядає найгірше по всьому Центру.

Збори трудового колективу прийняли рішення про деякі кадрові зміни на Конотопській станції Е(Ш)МД. Наприклад, було вирішено звільнити з посад головного механіка Василя Костюка, головного фельдшера Світлану Бабич. Що стосується придбання пального, а також конфліктної ситуації та начебто рукоприкладства головного фельдшера Світлани Бабич, рекомендовано було фельдшерові з медицини невідкладних станів Людмилі Боровенській звернутися до правоохоронних органів.

Колектив станції вирішив залишити свого керівника – головного лікаря Олексія Шевченка, проте рекомендував йому посилити виконавську дисципліну і відповідальність кожного працівника на своєму робочому місці та виправити становище до кінця цього року.

 – Сьогодні ми зіткнулися з цілим рядом важливих проблем, які необхідно вирішувати на Конотопській станції Е(Ш)МД, – підбив підсумки зборів директор Центру А.В. Александренко. – Сподіваюсь, що разом із керівництвом Центру, за конструктивної допомоги депутатів міської та районної рад нам вдасться вийти з цього глухого кута і почати працювати заради нашого основного завдання – порятунку здоров’я та життя людей. 

913 переглядів